Сайт учителя фізики

Всеукраїнський конкурс есе «Я – європеєць»

svitlana — Mon, 27 Oct 2014 16:48:56 GMT

Всеукраїнський конкурс есе «Я – європеєць»

Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Серце до серця» спільно з Посольством Литовської Республіки в Україні проводять ІІ Всеукраїнський конкурс есе «Я – європеєць» серед учнів 8-11 класів загальноосвітніх та вихованців позашкільних навчальних закладів України.

Всеукраїнський конкурс есе «Я – європеєць» – це відкритий захід, що проводиться з метою привернення уваги до розвитку українсько-литовських відносин у різних сферах суспільного життя, пропаганди європейських цінностей, демократичних принципів державного устрою.

Основними завданнями Конкурсу є розвиток у дітей і молоді активної життєвої позиції, готовності брати участь у суспільному, культурному та міжнародному житті країни; формування у молоді демократичних, європейських цінностей, розуміння прав і свобод людини, високих соціальних, культурних, освітніх стандартів; підвищення значущості ідеї єдності та дружби України і Литовської Республіки серед молодих учасників.

Конкурс проводиться впродовж жовтня-грудня 2014 року в два етапи.

Перший етап – у період з 1 жовтня по 1 грудня регіональними Організаційними комітетами, які формуються на місцях. Для участі у першому етапі Конкурсу автору необхідно написати есе, відповідно до його мети та завдань, і до 1 листопада надати його на розгляд до регіонального організаційного комітету.

Другий (завершальний) етап Конкурсу проводить Всеукраїнський організаційний комітет, склад якого формується та затверджується організаторами конкурсу. Роботи переможців першого етапу Конкурсу (не більше 5 робіт з регіону) в строк до 1 грудня надсилаються до Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Серце до серця» (Україна, м. Київ, Бакинська, 37-г, офіс 306, 04086) разом із супровідним листом, у якому зазначаються відомості про автора та його контакти. Підсумки завершального етапу Конкурсу підводяться у період з 1 до 19 грудня.

Переможці Всеукраїнського конкурсу у 2014 році нагороджуватимуться дипломами і цінними подарунками. За рішенням журі Конкурсу автори кращих робіт, за можливості, будуть запрошені до участі у міжнародній поїздці до Литовської Республіки в рамках культурного обміну.

Обласний (заочний) конкурс школярів «Загадки зоряного неба»

svitlana — Mon, 27 Oct 2014 16:41:44 GMT

Обласний (заочний) конкурс школярів «Загадки зоряного неба»

Впродовж 27 жовтня – 10 листопада 2014 року департамент освіти і науки облдержадміністрації та Львівська обласна Мала академія наук учнівської молоді проводять обласний (заочний) конкурс школярів «Загадки зоряного неба».

Конкурс проводиться з метою виявлення та підтримки талановитих учнів, сприяння розвитку їх обдарувань, залучення їх до поглибленого вивчення космічного простору, обміну знаннями та інформацією в області астрономії, фізики, природних явищ космосу тощо.

Основними завданнями конкурсу є: пошук, підтримка та розвиток юних талантів для формування творчої, наукової еліти у різних сферах суспільного життя; формування в учнів наукового світогляду; створення умов для інтелектуального і творчого розвитку учнівської молоді.

До участі у конкурсі запрошуються учні 9-11 класів загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів м. Львова та області.

Конкурсна робота та заповнена заявка учасника надсилаються не пізніше 17 листопада на адресу: 79000, м. Львів,вул. Коперника, 42, кім. 26.
Умови проведення конкурсу – на сайті: http://oman.lviv.ua.

Рейтинги ВНЗ

svitlana — Sun, 13 Jul 2014 18:57:29 GMT

Інформаційним ресурсом Освіта.ua складено консолідований рейтинг вузів України 2014 року

Консолідований рейтинг вузів України у 2014 році включає 292 вищих навчальних заклади III-IV рівнів акредитації, а також 4 підрейтинга ТОП-10: "Кращі класичні університети України", "Кращі приватні вузи України", "Кращі київські вузи" і "Кращі ВНЗ регіонів України".

В якості вихідних даних для складання консолідованого рейтингу вищих навчальних закладівУкраїни, використані найбільш авторитетні серед експертів і засобів масової інформації рейтинги вузів: "Топ-200 Україна", "Scopus" та "Вебометрикс", кожен з яких використовує різні критерії оцінювання вищих навчальних закладів.

Консолідований рейтинг підсумовує загальні рейтингові місця вузів за версією "Топ-200 Україна", "Scopus" та "Вебометрикс".

Виявлений рукопис з невідомою раніше теорією Ейнштейна

svitlana — Mon, 24 Mar 2014 15:18:25 GMT

Альберт Ейнштейн - один з найвидатніших учених в історії людства. Його Загальна теорія відносності лягла в основу загальновизнаної сьогодні космологічної моделі, згідно якої уся існуюча матерія з'явилася в результаті Великого вибуху і відтоді Вселена постійно розширюється.

Але неопублікований раніше рукопис показує, що фізик не був до кінця упевнений в цій концепції і роздумував над альтернативною моделлю стаціонарного Всесвіту. Схожу теорію в 1948 році розробили Фред Хойл, Томас Голд і Германн Бонди. Вони вважали, що у міру розширення Всесвіту і видалення галактик один від одного між ними постійно виникає нова матерія. Елементарні частки спонтанно з'являються в космосі, об'єднуються в складніші елементи, з яких в просторі, що звільнився, будуються нові зірки і галактики. Ця ідея була досить популярна у науковому світі до тих пір, поки у кінці 60-х років не було відкрито реліктове випромінювання, що стало головним підтвердженням Великого вибуху.

Фізик Кормак О'Райфиртай(Cormac O'Raifeartaigh) з Технологічного інституту Вотерфорда(Waterford Institute of Technology) переглядав викладені у вільному доступі рукописи з архіву Альберта Ейнштейна в Єрусалимі. Його увагу притягнув документ німецькою мовою, який раніше вважали чернеткою іншої роботи ученого. За словами дослідника, він трохи не впав із стільця, коли зрозумів, про що насправді говориться в тексті.

Передбачається, що Ейнштейн написав текст в 1931 році під час поїздки в Каліфорнію. У нім він набагато раніше за Хойла і його колег роздумує над можливістю появи нових часток матерії для підтримки постійної щільності. Фізик припускав, що така модель може існувати у рамках його первинної теорії. Виправлення, зроблені ручкою іншого кольору, свідчать про те, що пізніше Ейнштейн виявив помилку в розрахунках і вирішив відмовитися від цієї ідеї.

Схоже, експериментуючи із стаціонарною моделлю Всесвіту, учений все більше переконувався в правильності теорії Великого вибуху, яку він сам спочатку називав огидною. Із-за деякої містичної складової першого моменту створення усієї матерії, ця версія досі має багато супротивників. Але на сьогодні багато фізиків-теоретиків визнали, що Великий вибух є єдиним наслідком Загальної теорії відносності.

Масу електрона виміряли з рекордною точністю

svitlana — Mon, 24 Mar 2014 14:57:28 GMT

Порівнюючи частоту рухів атома з частотою мікроколивань спіна, учені застосували рівняння квантової електродинаміки для отримання даних про масу електрона в порівнянні з масою протона(ілюстрація Sven Sturm/MPI fur Kernphysik).

Електрон уперше був відкритий в 1897 році Джозефом Джоном Томсоном(J. J. Thomson) − британським дослідником який спочатку охрестив частку "корпускулом". Сучасна назва пов'язана з тим, що електрони при потоковому русі утворюють електричний струм. Ці негативно заряджені частки є такими, що становлять матерії і звертаються навколо ядра будь-якого атома. Вони мають масу, нехай і дуже невеликий. Експерименти по виміру маси електрони проводяться не одно десятиліття, і тепер фізики з Німеччини уявляють рекордно точні дані про цей параметр.

Команда дослідників на чолі з Сфеном Штурмом(Sven Sturm) з Інституту ядерної фізики суспільства Макса Планка в у Гейдельберге "зважила" електрони за допомогою пристрою, що називається Пасткою Пеннинга.

Пастка використовує однорідне статичне магнітне поле і неоднорідне електричне поле для упіймання і "зберігання" заряджених часток. Цей пристрій часто використовується для виміру різних властивостей часток і для подальшого їх використання, але тільки якщо вони, звичайно ж, мають хоч якийсь електричний заряд.

Електрон, масу якого фізики прагнули виміряти, звертався навколо ядра атома вуглецю, і маса останнього добре була відома ученим. Атом коливався усередині пастки з певною стабільною частотою. Через якийсь час атом "розстріляли" за допомогою мікрохвиль, внаслідок чого спін електрона почав змінюватися. Порівнюючи частоту рухів атома з частотою мікроколивань спіна, учені застосували рівняння квантової електродинаміки для отримання даних про масу електрона в порівнянні з масою протона.

Як розповідається в прес-релізі, розрахунки показали, що електрон володіє 0,000548579909067 атомних одиниць маси. Ці дані опинилися в 13 разів точніше, ніж попередні результати прямих вимірів маси електрона. (Цього разу використовувався непрямий метод, що несподівано привело до вірних і точних показників.)

"Цей результат закладає основу для майбутніх фундаментальних фізичних експериментів і перевірок точності Стандартної моделі", - заявляє Штурм в анотації до статті, опублікованої в журналі Nature.

Частинку, яку фізики шукали 80 років, створили штучно

svitlana — Sat, 01 Mar 2014 19:37:29 GMT

У 1930 -х роках знаменитий теоретик Поль Дірак передбачив існування в природі унікальних частинок, що володіють всього одним магнітним полюсом - магнітних монополів . З тих пір вчені всього світу намагалися виявити ці частинки в природі. Проте до цих пір пошуки не мали позитивних результатів .Тепер команда фізиків з Амхерстского коледжу та університету Аалто в Фінляндії повідомили про те , що магнітні монополі вдалося отримати в лабораторних умовах." Створення синтетичні магнітних монополів надає нам безпрецедентну можливість дізнатися більше про природу природних монополій , якщо вони , звичайно ж , існують" , - говорить співавтор дослідження Девід Холл ( David Hall ) .Всім зі шкільних уроків фізики відомо , що у будь-якого навіть самого маленького магніту два полюси - північний і південний. Скільки б ми не ділили магнітний матеріал , все одно він буде володіти двома полюсами. Монополі , як випливає з їх назви , володіють всього одним полюсом , північним або південним .Дірак вивчав ці гіпотетичні частинки з точки зору квантової механіки , проте доказів існування природних монополій знайдено не було. Пошуки проводилися і при аналізі місячного грунту , і при вивченні древніх скам'янілих копалин.

Команда Холла вирішила вдатися до іншого підходу і створити частинки в лабораторії. Для цього фізики створили штучне магнітне поле, що генерується конденсатом Бозе-Ейнштейна - холодним газом з атомів рубідію, температура якого близька до абсолютного нуля. У цьому випадку атоми перестають вести себе як окремі частки і проявляють колективне квантове поведінка.

У своєму експерименті Холл спирався на теоретичну роботу професора Мікко Меттені ( Мікко Möttönen ) , який описав конкретну послідовність змін зовнішніх магнітних полів , яка повинна призвести до появи монополів .В результаті експерименту вчені отримали докази існування синтетичних монополів у вигляді знімків хмари атомів: монополі проявилися на кінцях мікроскопічних квантових вихорів в ультрахолодні газі. Холл зізнався в прес -релізі , що отримання цих знімків стало самим захоплюючим моментом у його кар'єрі.По суті , вчені створили одиничний північний полюс , однак він за своєю природою не магнітний і компас в його бік вказувати не буде. "Рівняння , які застосовні до нашого синтетичному монополій і до природних магнітним монополія, абсолютно однакові " , - пояснює Холл . У даному випадку одна квантова система моделює фізикам іншу , вивчити яку набагато складніше."Наш метод генерації синтетичного магнітного поля розвивається дуже швидко і в кінцевому підсумку може призвести до відкриття високотемпературних надпровідників або раніше небачених фізичних явищ " , - говорить учений. Стаття з результатами дослідження вийшла в журналі Nature.

Відзначимо , що колишні теоретичні моделі увазі широку поширеність цих частинок в природі. Однак відкриття розширення Всесвіту показало , що магнітні монополі повинні бути досить рідкісним явищем.

Фізики та раніше намагалися створити аналоги магнітних монополів в спиновому льоді і в сверхтекучем гелії . Однак настільки прямих доказів їх існування вони не отримали , або їх структура була не так близька до магнітних монополіями , передвіщеним Дираком .

Холл додає , що сьогодні " полювання" на діраковской монополі не закінчується. Він також висловлює надію , що його відкриття надихне співробітників ЦЕРНу на проведення експерименту у Великому адронному колайдері . І тоді , хто знає , можливо , вдасться виявити і природні монополі або , принаймні , зрозуміти , де у Всесвіті їх слід шукати.

Теоретики розповіли, як переміщувати енергію на великі відстані

svitlana — Sat, 01 Mar 2014 19:24:41 GMT

Поняття телепортації хоч і прийшло в світ науки з фантастичних літературних творів і фільмів, але все таки щільно укорінялося в заголовках наукових статтею. Найчастіше термін "телепортація" застосовується для опису експериментів з так званими заплутаними частками. Наприклад, два фотони (частка світла) розведено по різних кінцях Всесвіту. Вони ніяк не контактують фізично, але абсолютно одноразово міняють стан на протилежне до свого партнера. Сила, яка їх зв'язує, до кінця, проте цей ефект викликав масу значимих наукових відкриттів.

У представленні наукових фантастів телепортація є миттєве переміщення в просторі без безпосереднього руху. Людина або будь-який інший об'єкт зникає в одному місці і виникає в іншому. У реальному житті, звичайно ж, такого не відбувається. Передається інформація (від однієї заплутаної частки до іншої), і вона явно переправляється швидше, ніж може йти крізь простір будь-який відомий нам сигнал і вже тим більше матеріальне тіло. Фізики вже навчилися переміщувати інформацію на величезні відстані.

Первинна теорія фізиків мала на увазі використання переваг так званих вакуумних станів . Якщо говорити спрощено , у разі телепортації енергії одна частинка передає іншій інформацію про те , як витягти енергію з вакууму. Але як дістати енергію з нічого ?Хотта , грунтуючись на законах квантової фізики , припустив , що насправді вакуумні стани не є по- справжньому порожніми , в них то з'являються , то виникають віртуальні частинки , деякі з яких перебувають у стані тієї самої квантової заплутаності .Нагадаємо , відповідно до законів квантової механіки , кількість значень у системі (наприклад , у вакуумі) , які можуть бути виміряні , обмежені. Але Хотта визначив , що за рахунок зростання невизначеності одного значення зменшується невизначеність іншого значення в тій же системі .Щоб простіше було зрозуміти всі ці складні слова , уявімо собі , що пов'язані частинки - це якісь Аліса і Боб , які можуть поспілкуватися по телефону і таким чином передати інформацію. Якщо вони знаходяться досить близько , то Аліса може провести вимірювання параметрів навколишнього простору. З цих даних можна з певною часткою ймовірності визначити , які параметри простору, що оточує Боба. Аліса передає зібрану інформацію Бобу за класичними каналах зв'язку ( телефонує ) . При цьому Бобу вже не знадобиться проводити свої власні виміри , щоб витягти енергію з навколишнього його вакууму.

Енергія , яку в результаті отримає Боб , завжди буде менше , ніж та енергія , яку витратить Аліса на виміри. Якщо розглядати цей процес з точки зору термодинаміки , то виходить , що Аліса " телепортирует " енергію Бобу у формі інформації , яка йому знадобиться для добування енергії з навколишнього вакууму.

Учені розкрили секрет зелених блискавок, супроводжуючих виверження вулкана

svitlana — Fri, 31 Jan 2014 18:10:02 GMT

Фотографія Карлоса Гутьеррез, на якій відображено незвичайне явище під час виверження вулкана в чілі 2 травня 2008 року ( фото УПІ фото / Landov ).

ВІСТІ . Ru : Наука.

16.12.2013 Автор: Маргарита Паймакова

Буря заряджених частинок , що біжать через хмару вулканічного попелу , здатна викликати вражаючу зелену блискавку. Подібне явище багато спостерігали під час виверження чилійського вулкана Чайтен в 2008 році. Дослідники детально вивчили цей феномен і розповіли про свої умовиводах на щорічних зборах Американського геофізичного об'єднання ( збори Американського геофізичного союзу 2013).

На перший погляд , таке явище здається незвичайним , але насправді воно відбувається під час будь грози . Як правило , зелені блискавки залишаються прихованими від людського ока грозовими хмарами . "Можливо , що вони з'являються під час кожної грози , але , швидше за все , ви ніколи не побачите зелену блискавку , - говорить дослідник атмосферних явищ Артур Фью ( Артур Мало ) з університету Райса в Х'юстоні - . Але через структури вулканічного хмари нам вдалося його зловити ".

Дві ефектні фотографії , зроблені під час початку виверження чайтьи в травні 2008 року Карлосом Гутьеррез ( Карлос Гутьєррес ) , привернули увагу Фью під час його дослідження вулканічного освітлення. Цей вулкан розташований в Андах на відстані 1285 кілометрів на південь від Сантьяго , Чилі , і він прокинувся 2 травня того ж року після того , як дрімав сотні років. Фью сказав , що вирішив дослідити феномен зеленої блискавки з простої цікавості . "Я запитав себе , звідки ж це явище могло взятися і чому ми не бачимо його щоразу під час грози? " - Каже він.

Фью вважає , що вулканічні зелені розряди блискавок - це те , що вчені називають " стримерами " , тобто ряди позитивних зарядів , що тягнуться від землі в атмосферу.

Під час гроз ці позитивно заряджені частинки заховані усередині хмар , але коли ці ряди з'єднуються з хмарами негативно заряджених частинок , виникає блискавка. Вулканічний попіл ж розкриває стримери , тому що частинки золи обертаються на поверхні хмари . На внутрішній стороні хмари містяться кристали льоду , які заряджені або позитивно, або негативно. Але хмари вулканічного попелу несуть свої електричні заряди на зовнішній поверхні - там , куди потрапили уламки скель , викинуті в повітря під час виверження.

" Ми рідко спостерігаємо стримери , тому що вони завжди розташовуються усередині хмари , але вони можуть здатися під час спостережень за хмарою вулканічним " , - стверджує Фью .

Зелений колір з'являється через заряджених атомів кисню - то ж світіння з'являється під час північного сяйва.

В даний час вулкан в Чилі є єдиним місцем , де зелену блискавку вдалося зловити фотографу . Проте , на думку Фью , це не означає , що біля інших вулканів цього явища виявити не вдасться.

Фізики остаточно переконалися в округлості форми електрона

svitlana — Fri, 31 Jan 2014 18:04:33 GMT

На велике розчарування всіх прихильників суперсиметрії , форма електрона виявилася ідеально круглої (ілюстрація Єльського університету).

ВІСТІ . Ru : Наука.

До24.12.2013 Автор: Ася Горіна

Проводячи експерименти на Великому адронному колайдері (ВАК ) та інших прискорювачах частинок , фізики відчувають сучасні теорії на міцність. Пануюча теорія називається Стандартною моделлю . Вона з неймовірною точністю передбачає поведінку елементарних частинок , всі види їх взаємодій , проте в ній не передбачена знаменита темна матерія і всюдисуща гравітація.

Пояснити два цих явища здатна інша теорія , яка носить назву суперсиметрії . Але є одна проблема: її ніяк не вдається довести. Згідно даної моделі , у кожної видимої нами частинки існує якийсь суперпартнери , більш масивна копія .

Дослідники також називають їх " тіньовими партнерами". Тобто для кожного протона повинен бути тіньової протон . Ці загадкові частинки повинні складати масу темної матерії , яку також до цих пір не вдалося зловити.

Але вчені не здаються і раніше продовжують пошуки доказів теорії суперсиметрії, яка повинна стати основою Нової фізики. Експерти стверджують, що для досягнення результатів необхідні великі енергії. Тому 14 тераелектронвольт Великого адронного коллайдера вирішили збільшити до 100 тераелектронвольт. Але для цього доведеться побудувати новий прискорювач - Дуже великий адронний коллайдер. За планом його створенням вчені та інженери займуться в 2020-х роках.

Поки будівництво не почалося , фізики досліджують альтернативні методи пошуку нових теорій і проломів в Стандартної моделі . Одним з найбільш перспективних проектів в цій області став пошук дипольного моменту електрона , що в перекладі на мову обивателя означає визначення форми всім відомої негативно зарядженої частинки.

У листопаді 2013 ми повідомляли про експеримент вчених Гарварду , які вимірювали дипольний момент електрона.Тогда вони повідомили , що він дорівнює нулю , а значить , форма частинки повинна бути ідеально круглою. Втративши останню надію на виявлення слідів суперсиметрії , фізики вирішили перевірити ще раз свої результати. І знову їх мрії розбилися об непохитність Стандартної моделі .

" . Ми точно знаємо , що Стандартна модель не здатна описати всі явища в природі Тому ми , так само як і наші колеги з ЦЕРНу , шукаємо в лабораторних експериментах ознаки того , що щось може не вкладатися в рамки цієї теорії " , - розповідає в прес -релізі провідний автор дослідження Девід Демілля (Девід Де Мілля ) з Єльського університету.

Успіх експерименту залежав немає від високих енергій , а від граничної точності вимірювань. Справа в тому , що згідно Стандартної моделі , дипольний момент електрона має дорівнювати нулю , але якби виявилося хоч мінімальне відмінність цього показника від нуля , то прихильники суперсиметрії вже відкрили б велику пляшку шампанського.

Наявність позитивного дипольного моменту означало б , що " форма " електрона не симетрична , випукла. Після попереднього експерименту , який дав негативні результати , Демілля і його колеги з Гарварду і Єля збільшили точність вимірювань в 10 разів.

"Уявіть собі , що ви берете в руки ідеально круглу сферу , знімаєте з однієї півкулі тонкий шар і приклеюєте її до поверхні протилежної півкулі . Цей наріст і є дипольний момент , і чим він більший , тим більше показник . А тепер уявіть , що електрон був . б розміром з земну кулю Наші виміри здатні були побачити " наріст " товщиною в людський волос в порівнянні з електроном земних розмірів Проте ніякого ущільнення ми не побачили " , - . розповідає Демілля , чия стаття із звітом вийшла в журналі Science Express .

Залишається сподіватися , що після ряду експериментів на прискорювачі з більш високими енергіями знайдуться перші докази дисфункції Стандартної моделі . Але навіть якщо і теорія суперсиметрії невірна , існує ще маса математичних і фізичних гіпотез, що пояснюють різноманіття природних явищ на мікро-і макрорівні .

У Каспійську побудована найбільша в Росії сонячна електростанція

svitlana — Fri, 31 Jan 2014 17:58:05 GMT

У Каспійську (Дагестан ) запрацювала найбільша в Росії сонячна електростанція . Тридцять рядів батарей , встановлених під певним кутом , здатні забезпечити енергією відразу кілька районів гірської Республіки . Поки робітники здали тільки першу чергу проекту , а в повному обсязі комплекс запрацює в 2014 році.

Рік тому в Каспійську був зданий перший на Кавказі енергозберігаючий будинок , зараз заробила найбільша в країні сонячна електростанція . На будівництво пішло 1,5 мільйона євро і всього два тижні часу. Тридцять рядів батарей спрямовані на південь , збудовані під певним кутом і поглинають денне світло.

Річне виробництво - від 1,5 до 8 мільйонів кВт годин. Звичайно , за світовими і європейськими мірками вона невелика , але це тільки початок величезного проекту . Інженери не дарма вибрали гірську Республіку . Тут у енергетики , заснованої на сонячному випромінюванні , колосальний потенціал , адже більшу частину року яскраво світить сонце.

"Є велика зацікавленість мережевих компаній, тому що це, певною мірою, знижує навантаження на мережі в плані передачі електроенергії на великі відстані, і дозволяє економити", - кажуть фахівці.

Дослідження вже завершені. Почалося проектування, і через рік ще дві сонячні електростанції з'являться в Хунзахского районі Дагестану.