Російським ученим Анатолію Карашину і Олександру Гуревічу, стаття яких була опублікована в журналі Physical Review Letters, удалося знайти нові експериментальні підтвердження теорії, згідно якої космічні промені є причиною блискавок. Відзначимо, що в даний час вчені не можуть достовірно відповісти на питання, що саме викликає блискавку. Прийнято вважати, що для виникнення між землею і хмарами (або просто між сусідніми хмарами) розряду необхідна велика різниця потенціалів – коли вона досягається, виникає пробій; проте насправді виявляється, що спостережувані потенціали в хмарах на порядок менше тих, які необхідні для пробою. Ще в 90-х роках російський фізик Олександр Гуревіч запропонував теорію виникнення розрядів на основі відкритого їм ефекту пробою на втікаючих електронах (ПУЕ) – лавиноподібне розмноження швидких електронів з характерною енергією 0,1-10 мегаелектронвольт в речовині. У атмосфері ПУЕ виникає
... Читати далі »
Космічна обсерваторія Herschel завершила спостереження, але їх результати оброблятимуться ще декілька років Головним сюрпризом виявилося те, що молекулярний газ – дуже гарячий. Він розігрітий до температур, що досягають 1000?C, тоді як звичайні міжзоряні хмари мають температуру на декілька десятих доль градуса вище за абсолютний нуль (–273?C). Частково таке розігрівання може бути обумовлений жорстким ультрафіолетовим випромінюванням групи масивних зірок, що знаходяться поблизу галактичного центру, але одного цього чинника недостатньо для пояснення таких високих температур. Додатковий нагрів, на думку учених, може бути викликаний ударними хвилями намагніченого газу, породжуваними зіткненнями газових хмар і високошвидкісними потоками речовини, що випускає
... Читати далі »
Російським ученим Анатолію Карашину і Олександру Гуревічу, стаття яких була опублікована в журналі Physical Review Letters, удалося знайти нові експериментальні підтвердження теорії, згідно якої космічні промені є причиною блискавок. Відзначимо, що в даний час вчені не можуть достовірно відповісти на питання, що саме викликає блискавку. Прийнято вважати, що для виникнення між землею і хмарами (або просто між сусідніми хмарами) розряду необхідна велика різниця потенціалів – коли вона досягається, виникає пробій; проте насправді виявляється, що спостережувані потенціали в хмарах на порядок менше тих, які необхідні для пробою. Ще в 90-х роках російський фізик Олександр Гуревіч запропонував теорію виникнення розрядів на основі відкритого їм ефекту пробою на втікаючих електронах (ПУЕ) – лавиноподібне розмноження швидких електронів з характерною енергією 0,1-10 мегаелектронвольт в речовині. У атмосфері ПУЕ виникає
